Стежками болю і мук…

Стежками болю і мук…

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р.

Перегонівська сільська бібліотека для своїх користувачів до цієї дати оформила виставку-реквієм "Стежками болю і мук…" та провела  бесіду з оглядом літератури для  учнів  6-го класу. 

На книжковій виставці представлено документи, фотографії та публікації про голодомор на території України та в нашій місцевості, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль. 

«Сім’я — простір без насильства»

Сьогодні, 25 листопада, світ відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. І Перегонівській сільській бібліотеці до цієї дати оформлено інформаційну викладку «Сім’я — простір без насильства» та проведено бесіду за межами бібліотеки «Біле рабство».

Обговоривалася проблема "білого рабства" як у сучасному світі, так і в історичному контексті, звернуто увагу на небезпечність примусової та обов'язкової праці, яка може призвести до становища, подібного до рабства.

Торгівля жінками — складне явище з багатьма факторами впливу на рішення жінок працювати за кордоном. Мабуть, найсильнішим з них є безвихідне економічне становище. У деяких випадках жінки, котрих рятують після порушення їхніх прав (включаючи фізичне та сексуальне насильство), добровільно повертаються до країн, куди їх продано. Часто вони це роблять тому, що не можуть знайти роботу у своїй країні або жінкам надто складно повернутися до минулого життя. Мотиви виїзду жінок за кордон різні: бажання матеріально забезпечити сім'ю, прагнення здобути престижну освіту, вдало вийти заміж тощо. Але за цією розмаїтістю причин потрібно бачити головне — те, що торгівля жінками є наслідком як нерівноправності останніх, так і їх незахищеності від експлуатації.

"Золотиста осінь"

Виставка робіт учнів 5 класу "Золотиста осінь"

«Україна — територія Гідності і Свободи»

…Молись, український народе,
За мир серед кожного з вас.
Борися за власну свободу,
За гідність Козацького роду,
За себе ж, народе, за нас!..
Олександр Дубич

21 листопада в Україні відзначається День Гідності і Свободи, свято на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

На відзначення цієї дати в бібліотеці формлено: тематичну викладку — хроніку «Україна — територія Гідності і Свободи». Події, що змінили долю України, представлено в книгах та статтях періодичних видань, які висвітлюють тематику Дня Гідності та Свободи.

За незбагненним збігом обставин обидві українські революції розпочалися в один день — собору Архистратига Михаїла, 21 листопада. Сьогодні, в цей день українці по всьому світу збираються на головних площах своїх міст, біля пам’ятників Шевченку, щоб вшанувати пам’ять загиблих під час Революції Гідності. Вони віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини. Завдяки великій людській громадянській відвазі та самовідданості, силі духу і стійкості змінено хід історії нашої держави.

«Україна — територія Гідності і Свободи»

…Молись, український народе,
За мир серед кожного з вас.
Борися за власну свободу,
За гідність Козацького роду,
За себе ж, народе, за нас!..
Олександр Дубич

21 листопада в Україні відзначається День Гідності і Свободи, свято на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

На відзначення цієї дати в бібліотеці формлено: тематичну викладку — хроніку «Україна — територія Гідності і Свободи». Події, що змінили долю України, представлено в книгах та статтях періодичних видань, які висвітлюють тематику Дня Гідності та Свободи.

За незбагненним збігом обставин обидві українські революції розпочалися в один день — собору Архистратига Михаїла, 21 листопада. Сьогодні, в цей день українці по всьому світу збираються на головних площах своїх міст, біля пам’ятників Шевченку, щоб вшанувати пам’ять загиблих під час Революції Гідності. Вони віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини. Завдяки великій людській громадянській відвазі та самовідданості, силі духу і стійкості змінено хід історії нашої держави.

Толерантність – шлях до миру і злагоди.

Толерантність - це милосердя. Толерантність - це співчуття. Толерантність - це повага. Толерантність - це доброта душі. Толерантність - це терпіння. Толерантність - це дружба. Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантності сприяють: знання, відкритість, спілкування та свобода думок, совісті, переконань. Толерантність – шлях до миру і злагоди.

З метою ознайомлення читачів з поняттям «толерантність», визначення основних рис толерантності, формування правильного уявлення щодо толерантної поведінки, виховання почуття поваги людей один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів, виховання інтернаціоналізму, комунікативної культури у спілкуванні, формування толерантного ставлення однолітків між собою, сприянню терпимості до відмінностей між людьми, поваги, уваги, доброти проведено бесіду «Біла ворона». Зміст бесіди зводився до простого питання «Якщо поруч з вами вчаться «білі ворони», то як відноситись до них, не подібних до себе, не таких, як ви?»

Так всім бажаючим було запропоновано взяти участь у акції «Обійму прсто так» та «Мені приємно тобі сказати, що...»

Бібліо- Чат

 Для кращого, комфортного обслуговування своїх користувачів

бібліотека завжди    у пошуці  бібліотечних інновацій

Бібліо-Чат :

-відгуки про прочитані книги;

-рекомендації читачів;

-побажання бібліотеці;

-свої побажання..

Наша мова солов’їна

Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану

Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
У Перегонівській сільській бібліотеці до цієї дати оформлено книжкову виставку «Наша мова солов’їна»